Як розпізнати й протистояти емоційному насильству

27.11.2022 No Comment

#16днівпротинасильства

📌 Насильство має різні види та форми: фізичне, сексуальне, економічне та емоційне. Жодне з них не можна унормовувати й жоден випадок насильства не можна ігнорувати.

Фахівці нашого проєкту для підлітків Support ME поділилися рекомендаціями, як розпізнати й протистояти емоційному насильству. Вони актуальні для всіх вікових груп.

Якщо ви перебуваєте у романтичних, ділових, дружніх, або будь-яких інших стосунках, в яких наявне емоційне насильство, його можна розпізнати по ознаках насамперед ваших поведінки та почуттів:

➡ За чужу поведінку ви звинувачуєте себе. Наприклад, «якби я вчасно прийшов/прийшла, він/вона би не сердився/сердилась» тощо.

➡ Ви намагаєтесь знайти вибачення поведінці вашого кривдника. Наприклад, переконуєте себе, що «він/вона б цього не зробив/зробила, якби був/була в інших обставинах».

➡ Ви нехтуєте особистими потребами, задовольняючи потреби інших. Наприклад, терпите сильний емоційний біль, аби не поранити чиїсь почуття, чи віддаєте щось другові, маючи в цьому не меншу потребу.

➡ Ви ігноруєте емоційний дискомфорт, який відчуваєте поряд з людиною, хоча спершу вам хотілося уникати кривдника.

➡ Ви применшуєте самі для себе проблему – «в когось буває й значно гірше».

➡ Ви маєте низьку самооцінку, й вам іноді про це говорять люди, котрим ви не байдужі. Натомість ви все одно вважаєте себе не таким особливим, як той або та, хто дозволяє собі критику на вашу адресу, залякує, підвищує голос тощо.

➡ Ви посилаєтеся на релігійні переконання, щоб виправдати поведінку людини та саму ситуацію, тоді як людина навіює вам почуття провини та страху.

Які ж є доступні методи протистояння емоційному насильству?

✔ Звернення за підтримкою та допомогою до близької людини (друга чи знайомого), котрій можна розповісти про те, що відбувається. Адже близькі люди можуть надати повноцінну емоційну підтримку, а ще допомогти отримати позитивне бачення того, ким ви є.

✔ Визначення власних психологічних кордонів, яких потрібно дотримуватись, коли ви поруч з кривдником. Це можна зробити, вказуючи на поведінку, яка є образливою. Наприклад, можна сказати: «Я відчуваю неповагу з вашого боку, і хоча мені важливо поговорити з вами, я зачекаю, доки ви почнете поводитися зі мною гідно».

✔ Отримання допомоги фахівця, котрий спеціалізується на емоційному насильстві та його наслідках. Трапляється, що кривдники навіть не знають, що чинять насильство. Тож є шанс, що та чи інша людина почне змінюватися, якщо матиме бажання звернутися по допомогу.

✔ Пошук корисної інформації та матеріалів про психологічне насильство (якщо ви ще не готові звернутися по допомогу до фахівця). Іноді читання фахової літератури дозволяє побачити себе в ролі жертви, «розгледіти» кривдника й перестати боятися чи виправдовувати його.

✔ Уникання місць, в яких можна стати жертвою того чи іншого виду психологічного насильства, наприклад, ліфтів, темних провулків. Звичайно, це не вбереже стовідсотково, але збільшить шанси убезпечитися від такого виду насильства.

Пам’ятайте, що за будь-яких обставин є люди, котрі можуть вам допомогти. Й говорити про насильства треба, навіть якщо воно здається несуттєвим, порівняно з тим, що відбувається в країні. Адже війна – не виправдання насильству.

uk