Як допомогти дітям з ПТСР: рекомендації психологині Селидівської мобільної бригади
Кожен з нас по-різному реагує на війну, зокрема й діти. Як з’ясувати, які реакції дитини є в межах норми, а щодо яких проявів варто звернутися за допомогою до фахівця? Розказала психологиня Селидівської мобільної бригади Євгенія Посунько.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це порушення психічного стану, що може виникнути внаслідок пережитої травматичної події. Він може мати різні прояви на рівні фізіологічних, поведінкових та когнітивних змін. Особливою характеристикою розладу є те, що його симптоми з’являються не відразу, а за певний час після події — від одного до кількох місяців.
Важливо розуміти, що ПТСР — це не просто стресовий або тривожний стан, а окрема відтермінована реакція на стрес, з яким психіка не змогла впоратись в моменті.
Немає чіткого правила чи переліку обставин, за яких у дитини може з’явитися ПТСР. Трапляються випадки, коли поїздка під кулями або навіть втрата когось з близьких минає для дитини без складних наслідків — просто тому, що вона ще не розуміє зміст усього, що відбувається. А буває й навпаки — коли почутий уривок розмови дорослих, телевізійний сюжет або розповідь друга, який пережив окупацію виявляються передумовами для розвитку розладу.
Основними ознаками посттравматичного стресового розладу в дітей є:
- нав’язливі спогади про подію, що викликають сильний страх, серцебиття, тремор;
- посилення страхів або поява нових страхів, яких не було раніше (наприклад, страх певних звуків чи запахів, залишатися на самоті, виходити з дому);
- порушення сну, тривалі нічні жахи;
- відмова від їжі або переїдання;
- нездатність переживати позитивні емоції;
- погіршення концентрації та пам’яті;
- головні болі та болі у шлунку;
- послаблення імунітету, загострення хронічних хвороб.
На рівні поведінки можуть спостерігатися такі зміни:
- прояви агресії, злості та недовірливості;
- значне підвищення активності у дітей зі спокійним темпераментом та поява пасивності й замкнутості в зазвичай енергійних дітей;
- повернення до поведінки, властивої молодшому віку (смоктання пальців у дітей дошкільного віку, труднощі у сепарації від мами серед дітей молодшого шкільного віку тощо);
- висока конфліктність;
- байдуже ставлення до школи та улюблених раніше активностей (гуртків, самодіяльності);
- у підлітків — саморуйнівна поведінка (вживання алкоголю, наркотиків, ризикова поведінка).
Наявність однієї-двох з перелічених ознак протягом короткого проміжку часу ще не свідчать про посттравматичний стресовий розлад, особливо якщо вони минули без втручання. Проте якщо ви помітили 3-5 і більше симптомів, які тривають понад місяць та/або помітно впливають на якість життя малечі — варто звернутися до психолога за професійною допомогою.
Зокрема, можна зателефонувати на:
- Національну гарячу лінію для дітей та молоді (116 111),
- Урядову гарячу лінію (15 47),
- Гарячу лінію Української мережі за права дитини та UNICEF Ukraine «СПІЛЬНО» (0 800 600 017, натиснути 2)
- До фахівців наших мобільних бригад за контактами, вказаними нижче.
Діяльність мобільних бригад соціально-психологічної допомоги на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей забезпечує МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» у партнерстві з UNICEF Ukraine за фінансової підтримки уряду Сполучених Штатів Америки в рамках проєкту «Комплексний підхід до вирішення гендерно зумовленого насильства та насильства проти хлопців, дівчат, чоловіків та жінок у східних регіонах України».
