Міжнародний день жінок і дівчат у науці

11 лютого — Міжнародний день жінок і дівчат у науці. І це привід нагадати: сильна наука — поруч. Просто не завжди в нашому інфополі “в топі”.

Трохи цифр: за даними Міністерства освіти та науки України, у 2024 році жінки становили 45,8% виконавців науково-дослідних робіт (для світу середній показник — 31,7%). А серед українських докторів наук жінок — 32,7%.

Тобто жінок у науці багато. Питання інше: чи знаємо ми їхні імена?

Наш (субʼєктивний) топ-6 “must-know” українських науковиць (соц/гуманітарні науки):

Елла Лібанова — демографія так, що стає ясно: від цифр залежить відновлення, ринок праці й соціальна політика.

Світлана Оксамитна — “рентген” суспільства: як народжується нерівність і чому в кризу вона загострюється.

Олена Стрельник — про “невидиму роботу”: догляд і турботу, без яких тримається життя, але які часто не визнають як працю.

Галина Скіпальська — перетворює “політики/стандарти/протоколи” на допомогу, яка реально працює для жінок і дітей.

Оксана Кісь — повертає жінок у центр історії: пам’ять, повсякденність, голоси, яких не було в підручниках.

Наталя Яковенко — вчить читати українську історію без міфів і спрощень — щоб краще розуміти сьогодення.

Челендж: загугліть будь-які 2-3 імені з цього списку — і ви здивуєтеся, скільки потужної науки та гарних справ робиться поруч нами, жінками.

Олена Малиновська (міграційна політика), Людмила Черенько (бідність і якість життя), Тамара Марценюк (гендер і суспільні зміни), Тетяна Журженко (пам’ять та ідентичності), Оля Гнатюк (культура й інтелектуальна історія), Ірина Скубій (повсякденність і соціальна історія).

Ми також пишаємося, що в нашій команді “Право на здоров’я” (HealthRight International) в Україні працюють жінки-науковиці, які поєднують дослідження і практику. Колеги, нехай ваша робота робить світ більш людяним і справедливим — щодня, не тільки 11 лютого.

Яке ім’я української науковиці (соціальні/гуманітарні науки) ви додали б у свій “must-know” список — і чому?