#розкажиїйпроВІЛ, щоб вона знала що робити і як захиститися

#розкажиїйпроВІЛ, щоб вона знала що робити і як захиститися. 

🎗10 березня у світі відзначається до Дня поширення інформації щодо ВІЛ/СНІД серед жінок та дівчат.

Наша команда вирішила приєднатися до Кампанії #розкажиїйпроВІЛ, яка розповсюджується в рамках проєкту USAID “Інновації для подолання епідемії ВІЛ” з метою закликати всіх вчасно проходити тестування, незалежно від ВІЛ-статусу. Вчасне виявлення вірусу допоможе зберегти здоров‘я і жити повноцінним життям.

Розповідаємо вам історію Аліни Шабанової, яка живе, не приховуючи свій ВІЛ-позитивний статус.  Завдяки ранній діагностиці, Аліна змогла захистити себе  від СНІДу і народити двох здорових дітей.

Аліно, що спонукало вас пройти тестування на ВІЛ? У вас погіршилося здоров’я?

  —  Ні, я була вагітна. Пішла в поліклініку. Стала на облік, здала аналізи. Потім медсестра викликала мене. Я зайшла до кабінету і почула, що прийшов аналіз і він позитивний, але це не точно, треба перевіряти. Ну але я тоді вже розуміла, що точно хвора.

А чому ви розуміли, що це точно, У вас були підозри? 

 — Я три роки жила з хлопцем, який вживав наркотики. Коли ми познайомились, ми разом ходили здавати аналізи. Я свій забрала, у мене навіть є довідка за 2003 рік, що у мене ВІЛ не виявлено. Ну а він не забрав свою довідку. 

Розумієте, я виросла в такому районі в Києві. На Нивках. Це 2006 рік, там тоді всі вживали.   

Тоді це була більше ін’єкційна історія?

 — Так, так. Мої подружки всі в 14 років почали вживати і вже багато кого немає в живих. Спочатку був героїн, а потім вже ширка, її було забагато. І де її тільки не було. 

А зараз з’явилися солі, люди думають, що це їх убезпечить від СНІДУ, але від ризикованої поведінки солі не можуть убезпечити. Під наркотиком всім байдуже на захист. 

(Нагадуємо, якщо ви потрапили в ризиковану ситуацію і не впевнені щодо статусу свого партнера, ви маєте 72 години для того, щоб звернутися до свого сімейного лікаря і отримати постконтактну терапію, яка убезпечить вас від інфікуванні ВІЛ — прим.ред. )

 Я питаю у жінок, які вживають: як? Навіщо? Хтось каже: мені сказали, це кристали, а значить не солі, хтось каже, що під ними дуже класний секс. 

Але це небезпечна поведінка. Під кайфом ніхто не думає про захист. 

Як ви реагували, коли дізналися про свій статус? 

Ми з моїм чоловіком, батьком дитини (тоді я пішла від того хлопця і почала зустрічатися з батьком дитини) ми поїхали в центр СНІДу, 5 лікарню, на повторний аналіз. Разом здавали і разом отримували результат. 

Була найстрашніша перша ніч, я проплакала весь час. І в мене були такі думки: ну хоч би 15 років прожити, щоб дитина підросла. Я більше собі не давала. Був сусід знайомий, який помер від СНІДу. Я вже знала, що це таке. Я розуміла, що не помру так одразу, але, що довго жити буду, я не думала. 

Чоловік сказав: «Я буду з тобою попри все. Все одно». Мама теж нормально сприйняла. Подружки всі плакали, думали що  я помру. 

Але зараз я оці 15 років сміливо можу помножити на 4. І ще помирати не збираюся і відчуваю себе здоровою людиною. Малий народився здоровим. Приймала терапію. 

Мені пощастило, що я дізналась про це на ранній стадії. Що в мене імунітет залишився нормальний. Я  не начіпляла туберкульозів, токсоплазмозів, як багато хто. Я надивилась цих історій, коли дівчат привозять з епілепсіями. З трьома клітинами імунітету. Але нічого, навіть вони зараз ходять і гарно виглядають. 

Тобто якщо раніше дізнатися, є більший шанс залишитися здоровою?

Так, залишиться сохранний імунітет. В мене не було всяких болячок. 

В ті часи помирали люди від того, що не було терапії. Не на всіх вистачало. Люди чекали, коли хтось помре, щоб їм призначили лікування. А коли я захворіла, вже ситуація покращилась. 

Як ви зараз живете? 

Моїй другій дитині 10 років. Більше 10 років я приймаю терапію. Раз на рік здаю аналіз на вірусне навантаження. Єдине що —  кожен день треба приймати терапію.

Але скоро буде вже ін’єкційна терапія. Раз на місяць робиться ін’єкція. Кажуть, це вже є в Америці. 

Чесно кажучи, я діабету боюсь більше. Діабет не можна порівняти з ВІЛ. Якщо ти дізнався одразу, ти можеш все їсти, все пити. У мене вітчим помер від діабету, я це все бачила. Якщо б у мене був вибір — діабети чи віл, то я б обрала те що є. 

Чи можна написати в матеріалі, що ви маєте ВІЛ-позитивний статус? 

Так, я з відкритим обличчям живу і дівчатам кажу, що не треба себе боятися. Жінки дуже бояться осуду. І це не покращує стан здоров’я. Але молодь зараз не боїться померти від ВІЛ. Вони не бояться, тому що знають, що це лікується. У них немає такого страху, який був у нас. 

Дівчата, які вже народилися з ВІЛ, розповідають про своє життя. І молодь більше знає. Хлопці взагалі не бояться. Бо дівчата, які приймають терапію, не можуть інфікувати партнера. Там треба такий жорсткий секс, щоб було інфікування. А жінки — приймаюча сторона, тому вони набагато більше інфікуються, ніж чоловіки. Тому що ми приймаємо. Фізіологія така. Треба тестуватися. Чим раніше дізнаєшся, тим здоровіше буде подальше життя. 

Дякуємо за вашу історію.

Лікарі кажуть, що дуже важливо тестувати обох статевих партнерів, незалежно від того, чи є в парі ВІЛ-інфікований. Це убезпечить не тільки партнера, але й майбутню дитину. 

Далі це питання ми попросили прокоментувати Ірину Володимирівну Раус, дитячого інфекціоніста Київського міського центру СНІДу, кандидат медичних наук: 

«Дуже важко залучити статевих партнерів до тестування. Чоловіки не надто охоче йдуть на тестування. То він у відрядженні, то він на роботі, то він ще десь. Інколи буває, чоловік  може бути негативний під час вагітності, а набути позитивного статусу під час грудного вигодовування. Таким чином жінка може отримати ВІЛ-інфекцію і інфікувати дитину. 

Я пропоную вагітній жінці захищений секс на період вагітності та під час грудного вигодовування. Якщо це ВІЛ-позитивна жінка, вона повинна своєчасно стати на облік в центри, або туди, де надають послуги ВІЛ-інфікованим: кабінет довіри, інфекціоніст, центр СНІДу, і отримувати якнайскоріше антиретровірусну терапію. І для дитини це буде профілактикою. Зараз антиретровірусна терапія розцінюється не тільки як метод лікування, а і ще і як профілактика. Тому що вона попереджає передачу віруса статевим партнерам, якщо є незахищений статевий акт. 

І якщо ця жінка своєчасно отримає лікування, в неї будуть фізіологічні пологи. Дитина отримає постконтактну профілактику. Це один сироп впродовж 28 днів. І далі дитина буде обстежуватись. У місяць, у три і у 18 місяців остаточно. Тому дуже важливо пройти тестування разом з партнером». 

Отримати безкоштовне тестування на ВІЛ ви можете у Денних центрах «Право на здоров’я» за адресами: 

Київ, вул. О. Довженка, 2, кім.11

+38 093 743 7833

Ужгород, вул. Фединця 25А, 4 поверх

+38 097 005 62 63

Львів +38096851158

Рилєєва, 9

Оцінити, чи потрібне вам тестуваня і дізнатися найближчі до вас пункти можна за допомогою цього чат боту: https://t.me/HIVfree_bot. Його розробили фахівці проекту USAID «Інновації для подолання епідемії ВІЛ» у співпраці з Центром громадського здоров’я #ТЕСТпоруч. 

Add your Comment

uk