Історія волонтерки, військової медикині, мами трьох дітей
Жінка, на ім’я Олександра, звернулась в Денний Центр за рекомендацією знайомих для участі у майстеркласах для дітей в березні 2024 року. В ДЦ соціальний працівник провела первинну бесіду, з’ясувала потреби родини, ознайомила з послугами спеціалістів Центру. З того часу родина стала регулярно відвідувати Центр.
Історія Олександри варта уваги та захоплення. До початку повномасштабної війни родина Олександри жила звичайним життям в Харківській області (зараз окупована територія). Олександра проживала з мамою та двома дітьми. Працювала медиком в лікарні. Особисте життя не було безхмарним. Загалом мати Олександри допомагала виховувати дітей, адже Олександра працювала та вчилась. Мріяла професійно розвиватись. Але війна змінила звичний ритм життя.
Олександра почала волонтерити, допомагала закуповувати необхідні речі для військових. Через декілька місяців Олександра, як військовозобов’язана, отримала повістку. Так Олександра вступила до лав ЗСУ та відправилась на передову. В перші дні було дуже страшно. Весь час думала, що, мабуть, там і помре, та чи буде в цьому сенс? Але треба було виконувати свою роботу: надавати першу допомогу пораненим, евакуйовувати. Було дуже важко витримувати страхи, біль, відчай, іноді безвихідь. Постійно в холоді, сирості, без можливості випрати одяг. Жити в жахливих умовах та за цих обставин рятувати життя – це дійсно здається неймовірним. Іноді Олександра давала волю емоціям, ридала, кричала, благала Бога завершити цю страшну війну. Так тривало півтора роки.
За цей час мати Олександри разом із дітьми переїхали в більш безпечне місто – Київ, де вони проживають по теперішній час. Олександра була звільнена зі служби за сімейними обставинами та повернулась до своїх рідних. Поступово Олександра відновлювала свій емоційний стан та поверталась до уявного мирного життя. Почала працювати, зустріла чоловіка. Сподівалась на щасливе життя. Завагітніла. Але стосунки з чоловіком не склалися. Пізніше Олександра народила хлопчика і нове маленьке життя дало надію на майбутнє. Зараз Олександра виховує трьох діток. Мати так само допомагає з онуками, а Олександра продовжує волонтерську діяльність для військових. А ще Олександра мріє продовжити навчання в професійній сфері, має різносторонні здібності та інтереси. В ДЦ Олександра приходить з донькою, яка з задоволенням бере участь у майстеркласах для дітей, організованих соціальним педагогом. Дівчинка розумна, ввічлива та приємна у спілкуванні. Сама ж Олександра бере участь у групових заходах для батьків, а маленький синочок в цей час спокійно спить на руках у мами. Слід зазначити, що Олександра має велику жагу до життя, яку відчувають всі, хто спілкується з нею.
В Денному Центрі соціальний працівник провела первинну оцінку потреб, ознайомила з правилами Центру, комплексом послуг спеціалістів, які можна отримати.
Олександрі було надано низку консультацій юриста з метою складання заяви до державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження та примусове стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. За запитом проведена психологічна консультація з метою підтримки нового етапу життя та материнського потенціалу.
📍 Україна, денний центр та соціальна квартира «Право на здоров’я», місто Київ.
📍 Історія Олександри (імена та прізвища змінено).
Адреси та контакти денних центрів «Право на здоров’я»:
🔻 Київ, вул. О. Довженка, 2, кім.11
📲 +38 093 743 7833
🔻 Ужгород, вул. Фединця 25А, 4 поверх
📲 +38 097 005 6263
🔻 Львів, вул. Івана Вакарчука, 9
📲 +38 096 966 5561
🔻 Миколаїв, вул. Потьомкінська, 95-A
📲 +38 066 363 30 89
Детальна інформація про роботу соціальних кватир за телефоном: +38 093 152 89 06
Усі послуги конфіденційні та безоплатні
Діяльність денних центрів та соціальних квартир «Право на здоров’я» відбувається у рамках проєкту «Підтримка українців, що постраждали від конфлікту, грошовою допомогою та послугами захисту», що реалізується МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» за підтримки World Vision International.
