«Я вперше відчула, що можу далі жити». Історія Надії та її переїзду у 72 роки

«Я вперше відчула, що можу далі жити»

Вона прийшла до гуманітарного центру в перші дні зими. Надія зайшла тихо, зупинилася біля порогу. «Мені нічого не треба», — сказала вона фахівчині Мультидисциплінарної мобільної команди, яка підійшла до неї першою.

Надії — 72. Усе своє життя вона прожила в Харкові. Знала кожну вулицю, кожен ринок, маршрути автобусів напам’ять. Харків — друге за величиною місто України, розташоване лише за 30 кілометрів від кордону з Росією — з перших тижнів повномасштабного вторгнення у 2022 році опинився під безперервними обстрілами. Щоночі — тривога. Щотижня — удари по житлових об’єктах.

«Я звикла не вмикати світло, щоб не було видно крізь штори. Звикла спати одягненою. Я взагалі багато чого навчилася», — розповідає вона, і в цьому «навчилася» — не гордість, а стомленість.

Чуже місто

У грудні 2025 року Надія нарешті наважилася виїхати. Надія приїхала в Одесу з однією валізою. Чужа квартира, відключення світла, іноді по вісім-десять годин.

ММК Одеси часто працює у гуманітарних центрах, притулках, штабах. До складу команди входять психолог, соціальний працівник і юрист — люди, які вміють слухати і допомагати. Познайомилися з Надією в гуманітарному центрі, куди вона прийшла без конкретної мети. Фахівець ММК підійшла й почала розмову — не з анкети, а з питання: «Як ви?». Надія відповіла, що нормально. Але потім розговорилася.

Виявилося, що рівень тривоги у неї був дуже високий. Серце прискорювалося від кожного гучного звуку. Високий рівень тривожності, пов’язаний як з пережитим досвідом у зоні бойових дій, так і з новою реальністю життя під постійною загрозою обстрілів, труднощі з доступом до послуг через часті відключення електрики, води та тепла, недостатню обізнаність щодо доступних соціальних та матеріальних послуг для ВПО;

Комплексна допомога від ММК

ММК розробила для Надії індивідуальний план супроводу. Юрист покроково пояснив, що таке статус ВПО і як його оформити. Соціальний працівник супроводив її до місцевих органів влади. Були надані психологічні консультації.

«Ніхто ніколи не питав мене і не слухав так уважно, — каже Надія. — Навіть рідні. Вони телефонують, кажуть просто ‘тримайся’. А тут сиділи й слухали. Це інше. Я відчула справжню підтримку».

Життя продовжується

Завдяки комплексній роботі ММК, проведеній з грудня 2025 року, Надія отримала всю необхідну підтримку і досягла бажаних результатів. Сьогодні Надія знає, де в кварталі є генератор, якщо зникне світло, знає, куди звернутися, якщо буде потреба і, навіть, має нову подругу, з якою познайомилися в маленькому магазинчику біля дому.

Ця історія показує, як злагоджена робота мобільної команди допомагає підтримати людей похилого віку, які були змушені залишити свої домівки.

Фахівці надають не лише психологічну допомогу, а й підтримують у щоденних питаннях — особливо в умовах енергетичної кризи, частих відключень світла та обмеженого доступу до базових послуг.

Проєкт “Консорціум Реагування: надання багатогалузевої гуманітарної допомоги постраждалому від конфлікту населенню в Україні (2023–2026)” реалізується за підтримки американського ннароду через the U. S. Department of States, Acted Ukraine, World Vision Ukraine у співпраці з МБФ «Українська фундація громадського здоров’я»