Одна проти всього світу. Чи ні?

Одна проти всього світу. Чи ні?

Соціальна квартира  один з видів допомоги жінкам, які опинилися в скрутному становищі 

Марія (ім’я змінено) хоча й мала батьків, проте вони не з’являлися в житті дівчинки жодного разу. Вона виховувалася в інтернаті, де її час від часу навідувала бабуся. Після інтернату Марія поступила до львівського ПТУ та отримала професію кравчині. Майже в 16 років Марія отримала статус дитини-сироти.

У 2012 році вона переїхала до столиці та влаштувалася на роботу в ресторан. Там вона познайомилася з чоловіком, з яким зустрічалася понад два роки. Подумки Марія вже уявляла себе й у весільній сукні, й біля колиски з немовлям — вона так мріяла про родину, якої ніколи не мала.

Одного ранку, побачивши дві довгоочікувані смужки на тесті, вона стрімголов побігла до жіночої консультації. Але там її спіткали дві новини — окрім вагітності вона дізналася про свій ВІЛ-позитивний статус.

Реакція батька дитини була блискавичною та болючою — він розірвав стосунки та змінив номер телефону.

Марія почала приймати АРТ для лікування, а через загрозу зриву вагітності декілька місяців перебувала в пологовому будинку. За цей час вона втратила орендовану квартиру й повертатися з лікарні їй було нікуди.

Жінці здавалося, що це — кінець. Проте вона знайшла в собі сили жити далі заради дитини.

З пологового будинку до Соціальної квартири «Право на здоров’я» у м. Києві Марія потрапила вже в супроводі соціального працівника з новонародженою донькою на руках.

Після оцінки її потреб фахівці склали індивідуальний план з трьох основних напрямків: соціальної, психологічної та юридичної допомоги.

У соціальній квартирі Марія навчилася доглядати за дитиною, долучалася до занять за освітньо-профілактичною програмою «Сходинки», до занять з підвищення батьківської компетенції, уклала декларацію з лікарем-педіатром та пройшла диспансеризацію з дитиною, отримала допомогу в лікуванні.

За словами Ірини Білоголовко, менеджерки Соціальної квартири «Право на здоров’я» у м. Києві, одним із завдань працівників соцквартири є профілактика соціального сирітства.

За допомогою фахівців соцквартири та Денного центру «Право на здоров’я», Марія оформила та отримала соціальні виплати на дитину.

Вона активно працювала з психологом, щоб сформувати необхідні якості та мобілізувати власні ресурси для підвищення адаптації до життєвих умов та обставин, а також для розвитку безпечної прихильності з дитиною.

Окремий напрямок роботи з Марією — це формування прихильності до АРТ. За сприяння соціальних працівників жінка вчасно зареєструвала себе та дитину в Центрі СНІДу, здавала аналізи, отримувала терапію. Марія дослухалася до порад фахівців і завжди вчасно вживала ліки, давала терапію дитині.

У соціальній квартирі жінка та її донька отримали гуманітарну допомогу: дитячі речі, одяг, іграшки, візочок тощо. За це ми дуже вдячні нашим благодійникам!

Соціальні працівники, побачивши талант Марії у в’язанні гачком та спицями, вишиванні бісером, пояснили їй, що це хобі може стати джерелом доходу, якщо спробувати продавати такі роботи в інтернеті.

Попри всі виклики життя, Марія любить свою дитину, піклується про неї та з надією дивиться в майбутнє. Час від часу вона телефонує до Соціальної квартири та розповідає про те, як росте та розвивається її донька, про плани на майбутнє. Вона радіє материнству і кожному дню, проведеному зі своєю дитиною.

Що ж таке соціальна квартира?

Наразі в Україні розбудовується мережа спеціалізованих служб підтримки й захисту постраждалих від домашнього насильства. Один з варіантів безпечного місця проживання жінок з маленькими дітьми та реабілітації — соціальна квартира.

Соціальна квартира, про яку ми розповіли, була створена міжнародною організацією HealthRight International («Право на здоров’я») та заснованим нею МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» у співпраці з Київським міським центром соціальних служб та іншими партнерами в травні 2013 року за фінансової підтримки СНІД-Фонду Елтона Джона, Фонду Розвитку України та Фонду Олени Пінчук.

Наразі квартира частково фінансується з міського бюджету м. Києва та підтримується МБФ «Українська фундація громадського здоров’я».

Соціальна квартира забезпечує реабілітаційні послуги для вагітних жінок та молодих матерів з дітьми у складних життєвих обставинах через безпритульність, домашнє насильство, ризиковану поведінку чи переміщення у зв’язку зі збройним конфліктом на сході Україні, ризик відмови від новонародженої дитини чи позбавлення батьківських прав.

Тут надається підтримка жінкам та дівчатам, які пережили насильство, не мають безпечного житла або не можуть забезпечити своє проживання з дітьми.

У притулку одночасно можуть перебувати до 6 матерів та 7 дітей.

Соціальна квартира пропонує такі послуги:

  • проживання в кімнатах, обладнаних для матерів з дітьми;
  • навчання з догляду за дітьми;
  • комплексна соціальна підтримка;
  • психологічне та юридичне консультування;
  • доступ до медичних послуг;
  • заняття з профілактики ВІЛ, ТБ, вживання психоактивних речовин, запобігання насильству, підвищення батьківських компетенцій, тощо.

Від початку роботи у травні 2013 р. клієнтками соціальної квартири стали більше ніж 120 жінок з дітьми.

Чи важко потрапити до соціальної квартири?

До соціальної квартири потрапляють за самозверненням через Денний центр «Право на здоров’я» (м. Київ, вул. Довженка 2, 11 кімната) або за скеруванням Центрів соціальних служб, пологових будинків, служб у справах дітей в м. Києві тощо.

Зарахування відбувається після співбесіди, яка проходить за участю фахівців Київського міського центру соціальних служб, Центру «Право на здоров’я» та соціальної квартири за адресою вул. Довженко, 2, кімната 11, тел. (044) 223 71 65, (093) 743 78 33.

Телефон соціальної квартири: +380 93 152 89 06.

Як саме жінкам допомагають у соціальній квартирі?

Ірина Білоголовко розповідає: «Ми складаємо з жінками план їхнього розвитку. Якщо знайти в собі ресурс та поставити ціль, до неї можна йти поступово. Комусь потрібно отримати професію, хтось має здібності, які можна використовувати з метою заробітку, шукати варіанти віддаленої роботи. Якщо дитина ще досить маленька, можна навчатись або працювати онлайн тощо».

Цільові групи соціальної квартири — це вагітні жінки та матері з дітьми раннього віку в складних життєвих обставинах через домашнє насильство, безпритульність, ризик відмови від дитини, ВІЛ позитивні, з числа ВПО тощо.

Не лише соціальні квартири

Протягом 2021 року Фонд ООН у галузі народонаселення планує відкрити 9 кімнат кризового реагування по всій Україні за фінансової підтримки Швеції в рамках трирічного проєкту «Трамплін до рівності», які будуть точками входу до притулків та соціальної квартири в тому числі. У м. Києві вже працюють такі дві кризові кімнати.

У кімнаті кризового реагування можна отримати прихисток від кривдників на період до 10 днів, включаючи перебування разом з дітьми, а також психологічну та юридичну допомогу.

Щоб скористатися послугами «кризової кімнати», постраждалим від домашнього насильства необхідно звернутися до поліції або соціальних служб. Адреси кімнат не розголошується з метою безпеки.

У кризових кімнатах жінкам гарантується цілодобова допомога, за необхідності надається можливість переїхати до довгострокового притулку.

Кризові кімнати відповідають всім санітарно-гігієнічним нормам, мають кухню та все необхідне для тимчасового проживання, а також пристосовані для перебування осіб з інвалідністю.

Іншою послугою для жінок та дітей, які постраждали від домашнього насильства, є притулки. Притулки, створені за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення у співпраці з МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» за моделлю соціальної квартири, наразі діють у 10 містах України, зокрема в Києві.

Як бачите, допомогу та порятунок можна завжди знайти. Тож вирішуйте виважено. Адже іншого життя у вас не буде.

Корисні телефони:

  • 102 — поліція;
  • 116-123 — гаряча лінія Ла Страда з протидії домашньому насильству;
  • 044 272 15 00 — телефон довіри Київського міського Центру гендерної рівності запобігання та протидії домашньому насильству;
  • +380 93 152 89 06 — Соціальна квартира для жінок з дітьми МБФ «Українська фундація громадського здоров’я».

Авторка: Марина Маркс
Джерело: Громадський простір