Коли новини роблять тільки гірше: що таке медіатравма та як їй зарадити?

Коли новини роблять тільки гірше: що таке медіатравма та як їй зарадити?

Стежити за новинами й соцмережами під час війни — це необхідність. Вони допомагають дізнаватися, чи все гаразд у друзів, про хід військових дій, пересування ворожих військ, потребу в евакуації тощо. Однак деякі новини здатні вражати настільки сильно, що змушують фізично почуватися погано. Вони можуть викликати тривожність, панічні атаки, депресію — травмувати не менше, ніж реальна участь у подіях, що несуть загрозу життю й здоров’ю.

Явище, за якого новини або інший контент стають причинами психологічної травми, називається медіатравмою. Про те, як її розпізнати та як їй запобігти, розказали фахівці мобільних бригад соціально-психологічної допомоги, що працюють на Сході України за підтримки МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні

«Медіатравма є видом вторинної травматизації — процесу, за якого травмування відбувається не від безпосередньої участі у подіях, а від спостереження за ними через екран телевізора, соціальні мережі. У цьому випадку реакція психіки заснована не на реальній загрозі, а на нашому уявленні про неї»— пояснює психологиня Селидівської мобільної бригади Євгенія Посунько. 

За словами психологині, особливість медіатравми полягає у тому, що наше внутрішнє уявлення про подію, сформоване медіа, може виявитися більш страшним та травматичним, ніж власне переживання події. За нав’язливих думок про подію у нашій свідомості вона здатна розтягуватись у часі, а завдяки схильності нашої психіки домальовувати відсутні деталі — поповнюватися новими страшними подробицями, які наша свідомість сприймає як справжні.

Медіатравма здатна викликати цілий спектр емоцій: почуття образи та несправедливості, гнів, ненависть, роздратування, обурення, тривогу, страх, провину, розгубленість, безсилля. Від звичайної емоційної реакції на подію медіатравму відрізняє нездатність людини відділити себе від новини та помітний вплив цієї інформації на подальшу якість життя. При медіатравмі людина не здатна змістити фокус своєї уваги від інформації, яка її шокувала, може дуже реалістично уявляти, як подія стається з нею або її близькими та переживати відповідні емоції, що супроводжували б дану подію. Порушення харчової поведінки, проблеми зі сном, концентрацією, працездатністю також бути наслідками медіатравми. 

«Наразі ризик отримати реальну шкоду від новин дійсно високий, адже головною ціллю медіаконтенту є не дбати про нашу з вами психіку, а будь-що привернути увагу», — коментує фахівчиня з соціальної роботи Щастинської мобільної бригади Ольга Тєніщева-Беденко. — «Коли ми споживаємо новини, у нас створюється ілюзія контролю над ситуацією. Саме тому протягом перших тижнів війни більшість з нас цілодобово стежила за всіма можливими каналами. Однак перенасичення свідомості контентом дає зворотний ефект: підвищується рівень стресу, нервова система виснажується, виникає відчуття безпорадності»

Тож перше, що радять спеціалісти мобільних команд для запобігання медіатравми — це обмежити споживання новин. Йдеться як про кількість новинних джерел, так і про час, проведений за їхнім переглядом. Наприклад, можна виділити по 30 хвилин на новини й соцмережі зранку та ввечері, і поставити собі будильник, що сповіщатиме про ліміт часу. При цьому добре не переглядати новини відразу після пробудження або перед сном. 

Не менш важливо фільтрувати джерела, звідки ви дізнаєтесь інформацію. Деякі канали й групи у месенджерах, або ж неякісні медіа можуть навмисно викривлювати факти, щоб викликати ще більше емоцій — це змусить вас більше часу затриматися на сторінці, однак не покращить психологічний стан. Це ж стосується і постів у соціальних мережах, у «шоковості» яких зацікавлені самі користувачі. 

«З’ясуйте для себе, навіщо вам новини. Ви читаєте їх, щоб упевнитися, що з близькими та знайомими все гаразд, чи просто щоб понервувати? Якщо ви визначитесь, яка конкретно інформація вас цікавить — ви знайдете її швидше, при цьому не перечитуючи всі 20 каналів, на які підписані», — говорить Євгенія Посунько.  

Також психологиня радить не ставити собі за мету перечитати все, що зібралося за день: «Якщо новина дійсно важлива, вам обов’язково про неї розкажуть».

Якщо ви відчуваєте на собі негативний вплив новин, однак не можете відмовитися від споживання контенту — замініть його на позитивний: відео з тваринами, меми і т.д. 

Важливо не забороняти собі переживати позитивні емоції та знаходити час на улюблені заняття. Якщо нічого не приходить на думку, саме час спробувати щось нове: спорт, рукоділля, малювання, кулінарія. А з почуттям провини допоможе впоратися волонтерство.  

Сьогодні кожному з нас потрібна підтримка, тож не бійтеся звертатися за нею до близьких людей. Діліться своїми емоціями та почуттями, а також намагайтеся без осуду та упереджень ставитися до переживань інших.

«І, звісно ж, контролюйте контент, який ви розміщуєте на власних сторінках. Можна взяти за правило: якщо інформація не містить нічого позитивного або корисного, краще нею не ділитись, адже когось вона може серйозно травмувати. Дбаймо одне про одного», — закликає Ольга Тєніщева-Беденко.   

Діяльність мобільних бригад соціально-психологічної допомоги на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей забезпечує МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» у партнерстві з UNICEF Ukraine за фінансової підтримки уряду Сполучених Штатів Америки в рамках проєкту «Комплексний підхід до вирішення гендерно зумовленого насильства та насильства проти хлопців, дівчат, чоловіків та жінок у східних регіонах України».